Імунодепресанти мають численні побічні ефекти, окремі з яких характерні лише для певного виду імунодепресанта. Завжди ознайомлюйтесь із анотацією, розміщеною в упаковці лікарського засобу, і проконсультуйтеся з лікарем, якщо у Вас є будь-які сумніви.

Ризик розвитку інфекції

Найбільш поширеним побічним ефектом при призначенні імунодепресанта є підвищений ризик розвитку інфекції. Даний ризик безпосередньо пов'язаний зі механізмом дії імунодепресантів, які зменшують кількість і активність білих кров'яних клітин. Лейкоцити є основною терапевтичною мішенню імунодепресантів при вовчаку, так як вони надмірно активовані під час аутоімунного процесу,характерного для СЧВ. Проблема полягає в тому, що імунодепресанти зменшують кількість лейкоцитів, не розрізняючи "хороші" лейкоцити, які захищають від інфекцій, і "погані", які "відповідають" за вовчак. Чим сильніший імунодепресант, тим більший цей ризик.

Імунодепресанти призначають в додаток до кортикостероїдів, що дозволяє знизити дози кортикостероїдів. Кортикостероїди самі по собі здатні підвищувати ризик розвитку інфекцій, тому зменшення дози в кінцевому підсумку знижує сумарний ризик.

Ризик зменшення показників клітин крові Імунодепресанти пригнічують проліферацію клітин крові , що швидко розмножуються, таких як білі або червоні кров'яні тільця і тромбоцити. Тому вони можуть блокувати ріст інших компонентів крові і сприяти розвитку анемії (зменшення кількості еритроцитів), тромбоцитопенії (зменшення кількості тромбоцитів) або лейкопенії (зменшення кількості лейкоцитів). Даний ризик потребує регулярного контролю картини крові (визначення кількості білих і червоних кров'яних тілець, а також тромбоцитів у крові).

Ризик виникнення безпліддя

Даний ризик особливо слід враховувати при прийомі циклофосфаміду. Ризик підвищується зі збільшенням прийнятої сумарної дози циклофосфаміду, та віку пацієнта на момент початку лікування. Це стосується як чоловіків, так і жінок. Призначення дози відповідно до віку пацієнта та, по можливості, застосування інших лікарських засобів може зменшити даний ризик.

Тератогенний ризик (вади розвитку плода) характерний для більшості імуносупресивних препартів, за винятком азатіоприну.

Тому у разі вагітності лікування імуносуперсантами буде припинено Вашим лікарем.

Ризик виникнення онкологічних захворювань

Ризик виникнення раку є низьким у довгостроковій перспективі, однак необхідно дотримуватись правил профілактики. Задіяно кілька механізмів у розвитку даного ускладнення:

зниження захисних сил організму проти ракових клітин або проти певних вірусів, які сприяють процесу ракоутворення (вірус папіломи при раку шийки матки, вірус Епштейна-Барра при лімфомах);

пряма токсичність імунодепресанта або деяких з його катаболітів (рак сечового міхура, який може викликати прийом циклофосфаміду). Така токсичність зустрічається вкрай рідко і може профілактуватися прийомом уромітексану. Також не варто виключати можливий вплив інших факторів ризику, таких як тривале перебування на сонці у пацієнтів, які лікуються азатіоприном. Імунодепресанти, що застосовуються при системному вовчаку, не підвищують ризик розвитку лімфоми. Вовчак сам по собі, без лікування, асоціюється із підвищеним ризиком лімфоми, як і багато інших аутоімунних захворювань. Насправді, імунодепресанти можуть навіть знижувати ризик лімфоми, "заспокоюючи" лімфоцити.