Лікування вовчака включає наступні методи:

Медикаментозні засоби (див. Додаток 4): це препарати, які зменшують або корегують гіперактивність імунної системи та запальний процес.

При суглобових та шкірних формах захворювання використовуються знеболюючі засоби (анальгетики), нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП), синтетичні протималярійні препарати, низькі дози кортикостероїдів, та/або у випадку суглобових проявів вовчака - щотижневий прийом метотрексату,

При важких вісцеральних формах застосовують: Гідроксихлорохін, кортикостероїдну терапію та імуносупресивне лікування, особливо у випадку гломерулонефриту або важкого ураження нервової системи.

Здоровий спосіб життя

Пацієнти повинні навчитися уникати факторів, які можуть викликати загострення вовчака:

Уникайте перебування на сонці та будь-якого ультрафіолетового опромінення: рекомендується носити одяг з довгими рукавами та головний убор, а головне - користуватися високоефективними сонцезахисними засобами..

Остерігатися прийому пероральних контрацептивів, що містять естрогени.

Відмова від тютюнопаління, оскільки паління не тільки підвищує ризик серцево-судинних захворювань, але й знижує ефективність гідроксихлорохіну, і навіть підвищує ризик захворювання на вовчак.

Продовжуйте приймати ліки, особливо кортизон...

Дотримання призначень лікаря (так звана прихильність до лікування) має важливе значення: вовчак є хронічним захворюванням і, часто, з плином часу, пацієнти схильні переривати прийом препаратів, в основному через втому. Переривання лікування (так звана погана прихильність), особливо тривала, наражає на значний ризик загострення захворювання,, а отже, і на ризик негативних наслідків.

Тому терапевтичне освіта пацієнта має фундаментальне значення. Пацієнти повинні знати, як розпізнати загрозливі симптоми реактивації вовчака. Процес навчання є індивідуальним, оскільки симптоми можуть відрізнятися у кожного окремого пацієнта.