Антифосфоліпідний синдром (АФС) - це аутоімунне захворювання, яке клінічно проявляється розвитком тромбозів або викиднів, а лабораторно - наявністю антитіл до фосфоліпідів. Дані антитіла активують згортання крові і призводять до появи тромбів (тромбозів), які можуть локалізуватися у будь-яких судинах організму: артеріях мозку, нирок, серця ... або венах кінцівок, шиї, печінки ... Залежно від типу і локалізації тромбозу, симптоми будуть різними (але механізм їх виникнення однаковий).

АФС може бути як ізольованим (так званий первинний АФС), так і асоційованим з іншим системним аутоімунним захворюванням, в основному з вовчаком (так званий СЧВ-асоційований).

У вагітних жінок антифосфоліпідні антитіла можуть закупорювати судини плаценти, зменшуючи таким чином обмін речовин між матір'ю та дитиною, і спричиняти повторні викидні.

Хоча ми не можемо повністю елімінувати антифосфоліпідні антитіла з організму, ми можемо боротися з їх впливом, призначаючи антитромбоцитарні або антикоагулянтні препарати в залежності від ситуації. Якщо їх приймати за призначенням, вони дають можливість забезпечити нормальний перебіг вагітністі.

У разі наявності в анамнезі флебіту або артеріального тромбозу антикоагулянти слід приймати протягом тривалого часу .

Крім вагітності, важливо знати, що у хворих на вовчак наявність антифосфоліпідних антитіл підвищує ризик утворення тромбів. У такому випадку лікарі можуть запропонувати невеликі дози аспірину в профілактичних цілях.

Гідроксихлорохін, що призначається при вовчаку, також зменшує ризик утворення тромбів, індукованих наявністю антифосфоліпідних антитіл