Окрім бар'єрних методів контрацепції (презервативи, діафрагми тощо), існує багато інших методів контрацепції.

Жінки, хворі на системний вовчак, можуть використовувати багато методів контрацепції, наприклад, внутрішньоматкові спіралі, які також називаються ВМС, в тому числі ті, що містять левоноргестрел (прогестерон). Це стосується навіть тих жінок, які ще не народжували, або якщо вони отримують різні види лікування, включаючи антикоагулянти, кортизон або імунодепресанти. Також можна використовувати імплантати (імплантовані прогестини), які являють собою невеликий пристрій, який вживлюється під шкіру, і який дозволяє уникнути необхідності приймати таблетку щодня, при цьому є дуже ефективним. Серед таблетованих форм перевага надається таблеткам, що містять тільки прогестаген (POP або "міні-таблетка") (наприклад дезогестрел). Хлормадинону ацетат, номегестролу ацетат і ципротерону ацетат на сьогоднішній день не рекомендуються через ризик розвитку менінгіоми. Застосування більш розповсюджених естрогенних таблеток можна розглядати у пацієнток, які ніколи не мали тромбозу (флебіту або тромбоемболії легеневої артерії), які не мають антифосфоліпідних антитіл і які мають латентний вовчак, без клінічних проявів.

Будь-які методи завжди слід обговорювати з гінекологом, оскільки, окрім вовчака, існує багато обмежень щодо застосування естрогенних таблеток (наприклад, наявність генетичних факторів, що сприяють виникненню флебіту або тромбоемболії легеневої артерії).

Нарешті, цілком можливим є призначення засобів екстреної контрацепції, таких як таблетки "ранок після", які містять лише прогестини. Дотримання будь-якого методу контрацепції є необхідним, на фоні прийому препаратів, які є потенційно небезпечним у випадку вагітності (наприклад метотрексат, талідомід, циклофосфамід, мікофенолова кислота). Оскільки настання вагітність на фоні активного перебігу вовчака не є бажаним, тому необхідна надійна та ефективна контрацепція.