Існує 2 типи вовчака:

спонтанний вовчак, який виникає без відомих чи встановлених факторів, та індукований вовчак, який виникає під впливом агентів навколишнього середовища, в тому числі деяких лікарських засобів.

Для спонтанного вовчака розрізняють наступні форми:

ізольований шкірний вовчак, при якому ураження обмежується шкірою, та системний вовчак, що може вражати декілька органів або систем (шкіру, суглоби, нирки, серце, судини...).

Наявність декількох типів захворювання пояснюються тим, що вовчак не має ОДНІЄЇ "причини", а є наслідком декількох "причин", які ще погано вивчені і є індивідуальними у кожного пацієнта. Варіабельність симптомів пояснює, чому ведення та лікування вовчака буде індивідуальним для кожного пацієнта.

Що таке медикаментозний вовчак?

Індукований вовчак називається так тому, що він є наслідком впливу агентів навколишнього середовища, таких як певні лікарські засоби. Вважається, що вовчак був "індукований" прийомом цих препаратів. Такими препаратами можуть бути доксициклін (антибіотики, що призначаються проти акне), сульфаметоксазол + триметоприм (антибіотик), деякі протиепілептичні препарати (карбамазепін), деякі протитуберкульозні препарати, значно рідше бета-блокатори (антигіпертензивні препарати), а також інгібітори ФНП. Перелік потенційно індукуючих препаратів дуже довгий (див. питання 43). Зазвичай відміна препарату-"індуктора" призводить до досить швидкого зникнення клінічних симптомів захворювання.

Деякі агенти навколишнього середовища (зокрема, діоксид кремнію) також можуть сприяти виникненню вовчака, який у окремих випадках може бути визнаний професійним захворюванням (див. питання 12).