Гідроксихлорохін/хлорохін зазвичай добре переноситься. Гідроксихлорохін рекомендується приймати у дозі, що не перевищує 5 мг/кг маси тіла протягом тривалого періоду часу для зменшення ризику виникнення офтальмологічних побічних проявів. При активному вовчаку може знадобитися більш висока доза, яка не перевищує 6,5 мг/кг маси тіла (для пацієнтів з масою тіла понад 80 кг при СЧВ рекомендується максимальна добова доза 400 мг).

Протипоказання, які зазначені в короткій анотації лікарського засобу, включають захворювання сітківки ока в анамнезі та відому реакцію гіперчутливісті до протималярійних препаратів.

Десенсибілізація може допомогти у разі виникнення алергічної реакції. Гідроксихлорохін можна приймати у період годування груддю без будь-яких побоювань. Слід пам'ятати, що вагітність і годування груддю не є підставою для припинення лікування.

Наявність в анамнезі ретинопатії (ушкодження сітківки - оболонки задньої частини ока, що забезпечує зір) залишається єдиним абсолютним протипоказанням для дорослих хворих на вовчак. Моніторинг лікування гідроксихлорохіном/хлорохіном має на меті запобігти виникненню його потенційних побічних ефектів. Найбільш проблематичним побічним ефектом є можливий вплив на сітківку ока (ретинопатія).

Частота виникнення цього ускладнення у клінічній практиці низька. У кількох тисяч пацієнтів з ревматичними захворюваннями, які отримували гідроксихлорохін, не було виявлено токсичності або вона була незначною.

Рекомендації щодо офтальмологічного моніторингу гідроксихлорохіну наведені у таблиці нижче.

Іншими побічними ефектами гідроксихлорохіну є розлади травлення, які часто є транзиторними або зникають при зменшенні дози.

Існує дуже низький ризик зниження кількості лейкоцитів, що, контролюється проведення загального аналізу крові (рутинного методу дослідження, який входить у звичайний моніторинг вовчака).

Бажано зареєструвати електрокардіограму (ЕКГ) до і після прийому гідроксихлорохіну, щоб перевірити наявність будь-якого його впливу на серцеву провідність, однак даний побічний ефект є рідкісним.

Визначення концентрації гідроксихлорохіну в крові (гідроксихлорохінемія) все частіше використовується в загальній практиці. Це дає можливість дізнатися, чи приймається гідроксихлорохін згідно рекомендацій, оскільки процес його виведення з крові є повільним. Це також спрощує підбір дози гідроксихлорохіну відповідно до індивідуальних особливостей людини.